ГоловнаДіяльністьГромадські заходи та акціїГерой-рятівник року
 Версія для друку

Мета акції

Привернення особливої уваги громадян до професії рятувальника, піднесення на вершину людської поваги його особистості, як одного з найбільш гідних представників нашого суспільства, сприяння формуванню довіри громадян держави до Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, виховання молоді на прикладі героїчних вчинків наших співвітчизників.

Всеукраїнська акція “Герой – рятувальник року” передбачає виявлення непересічних особистостей, які проявили мужність та героїзм під час рятування людей, майна, ліквідації пожеж, аварій, надзвичайних ситуацій, стихійного лиха; донесення до широкого загалу фактів та обставин їх героїчних вчинків, визначення найкращих серед кращих, і як кульмінація – проведення урочистої церемонії нагородження переможців.

Організатори акції

Державна служба України з надзвичайних ситуацій

Інформаційне та рекламне забезпечення

Здійснюється Державною службою України з надзвичайних ситуацій

Учасники акції

Учасником Всеукраїнської акції “Герой-рятувальник року” може стати кожний громадянин, який під час рятування людей, майна, ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, стихійного лиха проявив мужність і героїзм.

Умови та порядок проведення акції

2016 рік

Євген Нагірний

(1999 р.н.)

Прикарпатським рятувальникам росте чудова зміна

 

117 грудня 2015 року в селищі Делятин Надвірнянського району в одному із господарств виникла пожежа, яка могла би завершитися трагічно, якби не рішучі та оперативні дії одинадцятикласника Євгена Нагірного.

Того дня Євген, повернувшись зі школи, займався однією з улюблених справ. Юнак сидів біля вікна і малював, коли побачив невелике полум’я біля хати у сусіда. Спочатку він подумав, що дядько Ярослав розпалив багаття, але вже за кілька хвилин зрозумів, що сталося лихо – палала дровітня.

Школяр не розгубився. Він одразу ж сказав своєму прийомному батькові про нещастя та кинувся гасити пожежу. Любомир Гринів, опікун Євгена, негайно зателефонував до Служби порятунку «101».

До приїзду рятувальників батько із сином робили все можливе, щоб вогонь не перекинувся на гараж та житловий будинок, адже обоє знали, що в хаті знаходиться син господарів - інвалід І групи.

2Як розповів хлопчина, він зовсім не злякався, а просто робив те, що підказувало йому серце. Зі слів сусідів, шиферне покриття від високої температури розліталося на куски у хлопця над головою, але він не зважав на небезпеку…

Вже за лічені хвилини до місця виклику прибули вогнеборці Державного пожежно-рятувального поста селища Делятин та Державної пожежно-рятувальної частини №11 м. Надвірна. Рятувальники оперативно погасили пожежу.

Сусіди не надякуються своїм рятівникам – Євгену, його батькові та пожежним Надвірнянського гарнізону – адже вони врятували не тільки майно нажите роками, а і найцінніше – життя їхнього сина.

Кількома днями поспіль, оговтавшись після пожежі, сім’я Кузенків звернулася листом до Управління ДСНС в Івано-Франківській області, з проханням відзначити юного рятівника.

Тож сьогодні, 25 грудня, працівники Управління ДСНС в області завітали до школи, в якій навчається Євген.  Вони вручили герою-рятувальнику подарунки та грамоту У ДСНС в області за проявлені мужність та героїзм під час ліквідації пожежі.

З гордістю говорять про Євгена і вчителі, і однокласники. А от сам рятівник свій вчинок героїчним не вважає. Хлопець каже, що вчинити по іншому просто не зміг би.

Євген сьогодні побував і в гостях у делятинських рятувальників, де поспілкувався з вогнеборцями та оглянув рятувальну техніку. Вже на прощання юнак зізнався, що стати рятувальником мріяв давно і, можливо, після гасіння пожежі обере для себе саме цей фах.

5

 

2015 рік

Михайло Жарський

(1964 р.н.)

Життя жінки та трьох дітей врятував односелець

 

1

13 січня, напередодні  Старого Нового року, у прямому сенсі без даху над головою залишилася багатодітна родина із села Клузів Тисменицького району. Пожежа спалахнула у їхній хаті рано-вранці і лише завдяки вчасному втручанню односельця усі – мати та троє дівчаток 16-ти, 13-ти та трьох років - зосталися цілими та неушкодженими.

…Того ранку пан Михайло із невідомих навіть йому самому причин поїхав з дому незвичним для себе шляхом – вулицею Яремчука. Проїжджаючи повз одну із хат, він помітив, як шифер на її даху чомусь почервонів. Всього кілька секунд знадобилося чоловіку, аби зорієнтуватися: будинок палає.2

Вискочивши з автомобіля та якось відчинивши браму, котра на ніч виявилася замкненою, Михайло заходився щосили гримати у вікна та двері, адже достеменно знав, що господарі хати є вдома. Коли перелякана хазяйка відчинила двері, він коротко розповів їй, що й до чого та кинувся викликати пожежно-рятувальну службу, а тоді й зустрічати пожежні автомобілі.

Поки жінка збирала дітей та вивела їх до літньої кухні, до палаючого будинку уже збіглися сусіди. Вони почали виносити майно та пожитки на подвір’я. А вже за кілька хвилин до місця події прибули пожежники… Вони й погасили вогонь.

Пожежею знищено покриття будинку на площі 60 м.кв., пошкоджено дерев’яні конструкції крівлі. Найімовірнішою причиною її виявлення фахівці вважають коротке замикання електромережі.

Наразі мати з трьома дітьми мешкає у родичів. Хату обіцяють допомогти відновити місцева влада, громада Клузева та доброчинці. Жінка дякує усім, та найбільше – своєму рятівнику Михайлу. Страшно навіть подумати, за яким трагічним сценарієм  могли б розвиватися  події того ранку, якби він  поїхав звичним маршрутом.

 

2014 рік

Федір Пукіш

(1982 р.н.)

31-річний мешканець Калущини на водоспаді «Пробій» врятував 23-літню жінку

23 березня о 10:33 год. на пункт зв’язку державної пожежно-рятувальної частини №9 міста Яремче надійшло повідомлення про те, що в Яремче у водоспад «Пробій» впало двоє людей. До місця виклику було направлено чергове відділення ДПРЧ-9 м.Яремче та рятувальників Яремчанського гірського пошуково-рятувального відділення АРЗ СП УДСНС в області. Як з’ясувалося на місці події, жителі Калуського району: четверо дорослих та двоє дітей проїжджали Яремче. Фотографуючись біля водоспаду 23-літня жінка не втрималась на слизькому камені та впала у воду. Почувши крики про допомогу, 31 –річний чоловік, котрий знаходився неподалік, відразу кинувся рятувати сестру своєї дружини. Чоловік скочив у воду та підхопив потерпілу на відстані 15-ти метрів від того місця, де вона впала.  Місцеві мешканці подали мотузки, за допомогою яких потерпілу а витягнули з водоспаду. На щастя, жінка відбулася переляком.

 

2013 рік

Владислав Пендорак

16-річний юнак Владислав Пендорак в день святкування свого дня народження врятував з води 4-річну дівчинку та її 56-річну бабусю

 

foto1Про випадок, що стався на озері у районі Дем’янів Лаз  в Івано-Франківську, в Управління державної служби з надзвичайних ситуацій області повідомила мати врятованої 4-річної Ані.

18 травня Владислав саме святкував свій день народження та друзями у відпочинковому закладі  біля озера, коли почув крики про допомогу. Як розповідає юнак, він стояв на вході закладу, тож фактично першим їх почув, і не роздумуючи ані миті, кинувся до озера. Декілька десятків метрів він пробіг на одному диханні, а,  опинившись на дорозі, побачив, як у чотирьох-п’ятьох метрах від берега жінка з останніх сил намагається виштовхнути з води у напрямку берега маленьку дівчинку.

Хлопець буквально влетів у воду – це вже потім він згадає про телефон та гаманецьfoto 2 в кишені – та витяг з води  спочатку дівчинку,  а потім бабусю.  На той час до озера вже прибігли його друзі та батьки, саме вони й допомогли Владиславові й самому  вибратися з води мокрими та слизькими похилими плитами, якими викладений берег водойми...

Власне ці плити й стали причиною того, що маленька дівчинка опинилася у воді. Як з’ясувалося, того дня, бабуся, як завжди, пішла гуляти з своїми онучками – 7-річною Софійкою та 4-річною Анютою.  Опинившись  на березі озера,  дівчатка почали кидати камінчики у воду, а потім маленька Аня захотіла намочити у водичці пальчики. Підступивши до самого краю похилих плит, дівчинка простягла ручку і за мить вже буквально шубовснула у воду, бабуся, котра стояла біля неї, навіть не встигла зойкнути. Жінка  інстинктивно кинулася на порятунок дитини, незважаючи на те, що сама не вміла плавати. Опинившись у воді, не думаючи про себе, бабуся намагалася врятувати онучку, що було сили підштовхуючи дівчинку до берега, а сама невблаганно віддалялася від нього. І летіли foto3над озером відчайдушні  крики двох голосів про допомогу, але, як на зло, водойма, цього дня була практично безлюдна. Цю всю трагічну картину, яка з неймовірною швидкістю розгорталася перед її очима, спостерігала з берега 7-річна Софійка.  Дівчинка від шоку не могла ні закричати, ні поворухнутися, не кажучи вже про те, щоб побігти кликати когось на допомогу.

На щастя, в якусь мить за метрів п’ятдесят появилися двоє дівчат, саме вони почули  розпачливі крики  та  чимдуж побігли до відпочинкового закладу  кликати на допомогу. І серед них була молодша сестра Владислава – Вероніка, котра  теж була іменинницею цього  дня, бо народилася з братом в один день, але на шість років пізніше.

А тим часом у будинку, куди на вихідні приїхала сім’я Софійки та Ані, все було спокійно, батьки навіть уявити не могли, які події розгортаються неподалік на озері.  Пані Оксана, мама дівчат, згадуючи той день каже, що бабуся гуляла з онучками біля озера часто, це була звична прогулянка  і про жодне лихо ніхто не думав.  Тож їх поява на порозі будинку через півгодини – мокрих і переляканих– стала шоком для неї та чоловіка.  З’ясувавши, що трапилося, і усвідомивши щасливе завершення події, foto4яка могла  перетворитися на горе, якби не хлопець-рятівник, батьки кинулися на пошуки Владислава. Як пригадує пан Олег – батько дівчаток, хлопець виявився надзвичайно скромним,  про те, що він щойно врятував з води людей, на святкуванні мало хто знав, а врятована бабуся тільки й запам’ятала, що на юнакові була синя футболка.

Важко описати словами ту безмежну батьківську вдячність, яка переповнювала їх  у мить зустрічі – цей русявий стрункий хлопчина своєю мужністю відвів біду від їх сім’ї,  врятувавши двох найрідніших їм людей –  доньку та маму…

Вдячні батьки завітали і до івано-франківського коледжу технології та бізнесу, де Владислав закінчує перший курс, вони вважають, що в навчальному закладі мають знати про героїчний вчинок хлопця, тож Владислав тепер є студентською знаменитістю.  Свою славу він сприймає спокійно і з гідністю, каже, що вчинив так, як мав вчинити. Син колишнього військового, учасника бойових дій у Югославії, Владислав успадкував від батька Василя Васильовича мужність та рішучість, вміння приймати  правильні рішення у екстремальних ситуаціях. Також велике значення у його житті має спорт – юнак захоплюється футболом, грає за одну з місцевих команд, свого часу займався теквондо, вміє добре плавати. 

Тепер це вміння йому допомогло врятувати життя двох людей – 4-річної дівчинки та її 56-річної бабусі, тож його батьки – Василь Васильович та Олена Борисівна можуть пишатися своїм сином. вони виховали справжнього чоловіка, захисника та рятівника.

Героїчний  вчинок Владислава Пендорака  буде гідно відзначено  в день святкування професійного свята рятувальників – Дня рятівника – в рамках Всеукраїнської акції «Герой-рятувальник року».  

 

ВІДЕО

 

    Твіт